Цікаві досліди

Передер частково, а частково пристосував кілька установок "справжнього росіянина". Вийшли установки "справжнього українця".
1. Українці не вищі, вони інші
2. Українець завжди правий
3. Критикуючи - пропонуй
4. Національный прагматизм, українські інтереси понад усе
5. Історія не знає умовного способу
6. Ми - Українці, чужого нам не треба, але і свого ми не впустимо.
7. Спорт і здоровий спосіб життя - це по-українськи
8. До біса НАТО і ЄЕП. Ми самі можемо створити своє майбутнє
Подивився от, в мене програє 3-тє правило. А в тебе?

Є така річ, як явне та неявне управління. Явне управління - це просто, банально та неефективно. Приходить от начальник і каже: треба викопати яму. Людина бере лопату, 5 разів криє матом при цьому начальника, 3 рази під час цього перекурює, в результаті є викопана не до кінця яма, повсюди валяється земля та людина, що важко жаліється на свою долю.
А є так зване неявне управління. Це коли людина САМА бере лопату, САМА якісно і швидко копає яму, САМА потім обгороджує її навколо... А потім довго і нудно розповідає всім про свою безкорисливу працю. А яма насправді була потрібна іншій людина для лише ЇЇ корисливих цілей. Простим прикладом неявного управління можна вважати пофарбований паркан для Тома Сойєра у відомому творі Марка Твена. Отож, в чому сила ідеології? В тому, щоб тиснути на ті точки людини, що заставляють її неявно виконувати потрібні накази. І цим здавна користувалися різні нехороші соціальні елементи. Якою ж є та точка звичайного українця, якому здебільшого світ немилий?

Найпершим і найпростішим, але і досі дієвим способом маніпулювати людьми була влада авторитету. Ця влада концентрувалася чи концентрується завжди у одній\кількох особах, яких називають "лідерами" чи "елітою". Зрозуміло, що такий стан речей надзвичайно вигідний як більшості забиченої маси, так і самим лідерам. Що завжди цікаво, для підтримання "влади авторитету" просто необхідний ілюзорний ворог. Хай це буде тиранія, хай це буде демократія, але ворог завжди є (чи "буржуазні націоналісти", чи "злий Саддам Хусейн"). Якщо ж ворога, що хитро поглядає і точить ножі, знищено, треба в короткі терміни знайти нового ворога.
Ще можна багато описувати структуру авторитарної (ги-ги) влади, питання таке: як з нею боротися?
1. Метод натравлювати один натовп на інший неефективний, бо зазвичай призводить до перетікання народної маси під іншу владу авторитету.
2. Метод масової просвіти також, оскільки по-перше, не забезпечиш увесь натовп потрібною інформацією, по-друге це мало відрізняється від нав'язування чергової влади авторитету.
3. Часткові викраплення думаючих людей з натовпу нічого не дадуть, бо більшістю керуватиме думка: "Спасли? - Дайте спокій..."
Мораль: нічого, окрім нав'язування іншої авторитарної влади, в голову не приходить... І чим людина від тварини відрізняється?!?

Колись, готуючись до енної олімпіади з математики, натрапив на таку задачу: в одній державі був собі тиран, і довго він керував, аж доки не повстали проти нього люди. І вимогою їхньою було проведення виборів. В державі було 1000000 людей, які були проти нього, і 1000 людей - його прибічників. Вибори проводилися наступним чином: в кілька турів. В першому люди голосували по округах, причому де перемагав якийсь з кандидатів, там всі голоси людей вважалися за кандидата. Далі, йшов поділ на наступні надокруги, що включали попередні округи. І хто там перемагав більшістю, той перемагав а всьому окрузі, і всі голоси на надокрузі йшли за нього. І т. д...
Задача була: чи зможе цей тиран таким чином втриматися у владі?
Виявляється, може, причому всього лише за 11 турів "голосування"... Треба лише скинути всіх своїх прихильників в один спершу округ, і на одного менше противника. Інші округи також поділити хитрим чином. Далі, до надокругу додати округи, щоб противників було на одного менше. І т. д... До речі, подібна виборча система є на виборах президента США, лише там є 2 тури.
До чого це? Це до того, що ми рухаємося неправильним шляхом. Ми хочемо українізувати Україну один раз, і назавжди. А це не вийде, бо сили розпорошуються, а російський культурний тиск не слабшає. Нам треба спершу за один раз кинути всі сили на повну українізацію одного міста, аж до самих кісток його мешканців. Потім, на область навколо цього міста. Потім - на одну сусідню область. І т. д... Система, як у тирана, який у безвиході зміг втриматися при владі.
Але, чи зможемо ми зрозуміти, що іншого вибору у нас нема?