Цікаві досліди

Сьогодні день Конституції... Тобто, доходить до завершення. З давніх-давен люди мали свої моральні закони та звичаї. І старалися записати їх на табличках\папірусі\пергаменті. Так виникли перші збірники законів. Спершу регламентувалися лише питання власності\життя. Потім пішли на інші сфери життя людини. Зараз законом регламентуються практично усі сфери життєдіяльності людини. Кодекси Кримінальний, Цивільний і т. д. обмежують людину правилами, правилами та правилами. В результаті чого людина може не знати своїх прав та обов'язків. Одразу з'являються всілякі паразити на системі на кшталт адвокатів, податківців та інших дядьків, які за законом мають лише ПРАВА. Результатом відсутності у цих людей обов'язків є безпорядок, який твориться, наприклад, у судовій системі США та в Україні з податками. У США педофіл-маніяк-вбивця може вийти з-під відповідальності через втручання людей, які не мають ніяких обов'язків перед законною системою. В Україні твориться "бєспрєдєл" на всіх рівнях, коли перевіряючий чи податківець може знищити людині все, тому що не має жодних зобов'язань.
ПРАВА без ОБОВ'ЯЗКІВ - прямий шлях до зловживання. І доки законотворці цього не зрозуміють, будуть знаходитися люди, що вміло паразитують на системі.

Є така річ, як явне та неявне управління. Явне управління - це просто, банально та неефективно. Приходить от начальник і каже: треба викопати яму. Людина бере лопату, 5 разів криє матом при цьому начальника, 3 рази під час цього перекурює, в результаті є викопана не до кінця яма, повсюди валяється земля та людина, що важко жаліється на свою долю.
А є так зване неявне управління. Це коли людина САМА бере лопату, САМА якісно і швидко копає яму, САМА потім обгороджує її навколо... А потім довго і нудно розповідає всім про свою безкорисливу працю. А яма насправді була потрібна іншій людина для лише ЇЇ корисливих цілей. Простим прикладом неявного управління можна вважати пофарбований паркан для Тома Сойєра у відомому творі Марка Твена. Отож, в чому сила ідеології? В тому, щоб тиснути на ті точки людини, що заставляють її неявно виконувати потрібні накази. І цим здавна користувалися різні нехороші соціальні елементи. Якою ж є та точка звичайного українця, якому здебільшого світ немилий?

Поїздив трохи на велосипеді по різних дорогах. Помітив цікаву штуку: на дорогах можна знайти багато рідкісних метеликів, жучків, тварин, яких посеред природи важко знайти. Проїхавши на ровері дорогу від села до Львова, нарахував 6 видів метеликів (звісно, мертвих). Отож, виникла в мене задача, яку перед екзаменом з теорії ймовірності пробува розв'язувати, уже майже розв'язав.
Задача: нехай є дорога шириною l. Через дорогу переповзає гусениця зі швидкістю v. З середньою частотою k хвилин на дорозі протягом a секунд з'являється на однаковій відстані r одне від одного 2 колеса шириною d (з рівномірною можливості появи у довільній точці дороги). Гусениця рухається по дорозі прямо, не зупиняючись і не звертаючи з дороги. Знайти ймовірність, що гусениця успішно переповзе дорогу. Оттака задачка.
А взагалі, що далі, то більше переконуюся, що довільні процеси у світі варто моделювати з допомогою ймовірнісних схем. Особливо мені подобаються центральна гранична теорема та закон великих чисел. Вони і узагальнюють оту "стадність" людини, з допомогою якої легко передбачати поведінку цілих держав та народів. Як боротися? Теорія ймовірності каже такий шлях: 1. Некорельованість випадкових величин. На нормальну мову перекладається так: старатися якомога менше залежати від інших. 2. Велика дисперсія. Тобто, кожна людина повинна творити себе УНІКАЛЬНУ.

Найпершим і найпростішим, але і досі дієвим способом маніпулювати людьми була влада авторитету. Ця влада концентрувалася чи концентрується завжди у одній\кількох особах, яких називають "лідерами" чи "елітою". Зрозуміло, що такий стан речей надзвичайно вигідний як більшості забиченої маси, так і самим лідерам. Що завжди цікаво, для підтримання "влади авторитету" просто необхідний ілюзорний ворог. Хай це буде тиранія, хай це буде демократія, але ворог завжди є (чи "буржуазні націоналісти", чи "злий Саддам Хусейн"). Якщо ж ворога, що хитро поглядає і точить ножі, знищено, треба в короткі терміни знайти нового ворога.
Ще можна багато описувати структуру авторитарної (ги-ги) влади, питання таке: як з нею боротися?
1. Метод натравлювати один натовп на інший неефективний, бо зазвичай призводить до перетікання народної маси під іншу владу авторитету.
2. Метод масової просвіти також, оскільки по-перше, не забезпечиш увесь натовп потрібною інформацією, по-друге це мало відрізняється від нав'язування чергової влади авторитету.
3. Часткові викраплення думаючих людей з натовпу нічого не дадуть, бо більшістю керуватиме думка: "Спасли? - Дайте спокій..."
Мораль: нічого, окрім нав'язування іншої авторитарної влади, в голову не приходить... І чим людина від тварини відрізняється?!?

Мої суперечки з другом-християнином застрягають зазвичай на одному такому цікавому моменті: він мені каже - не можна оцінювати щось разом, бо кожна людина є унікальною і неповторною. Зараз постараюся тут висвітлити моє бачення цієї проблеми.
Уявімо собі молекулу газу (нехай це буде молекула водню). Вона літає хаотично, її наступне місце перебування практично неможливо визначити, і т. д. А тепер уявіть собі кульку, наповнену воднем (десь 100000...(22 нулі) атомів водню). Чи можете ви передбачити, що станеться, якщо ви відпустите цю кульку? Вона просто злетить... Це станеться завжди і за будь-яких обставин. Тепер уявіть собі електрон. На нього поширюється купу принципів квантової механіки, зокрема принцип невизначеності Гейзенберга, його місцеперебування неможливо точно визначити, вводять поняття орбіталі та електронної хмарки. А тепер уявіть собі масу електронів. Зараз, дякуючи передбаченій поведінці цієї маси, безперебійно працює комп'ютер, на якому я все це пишу, і індивідуальність кожного електрона не завадить мені це дописати. Потім - клітини та людина, далі - підходимо до найцікавішого - людина та соціум.
Одна людина, що вийде на Майдан та кричатиме "Так, Ющенко!", вважатиметься ненормальною, 100 тисяч таких людей - громадянським майбутнім суспільством ;) Одна людина посеред релігійного торжества - думаюча та аналізуюча, вся маса - тупа і бездумна, яка кричить і клякає. Пригадується епізод з "Пригоди Гекльберрі Фіна", де хазяйка будинку грузила Фіна питанням: "Якщо на лузі корова поверне голову, то скільки корів поверне голову?" Відповідь була така: "Всі корови на лузі повернуть голову"...
Мораль: кожен українець є цікавою, розумною, неординарною особистістю. Але разом - ми забичена маса, якою керують зовсім не українці... І боротися нам треба не з ілюзорними цілями, а із стадним інстинктом. Можна сказати, це є закликом: "Хай живе анархія", але це не є цим. Я не закликаю відкидати усе масове - там десь 10% нормального є. Але все масове, що приймається вами, має бути ОСМИСЛЕНЕ та ПРОАНАЛІЗОВАНЕ, бо інакше повернеться час "Чорних рад" та "Помаранчевих революцій", де натовп через свою колективну тупість губив усі свої здобутки.
P. S. Чому Америка заборонила експорт суперкомп'ютерів? А, власне, щоб прораховувати таку "складну" модель мас народу ;)